Перспективи ягідного ринку у 2022 році: ціни, експорт, обсяги виробництва
Ягідний ринок України стрімко розвивається — закладаються нові плантації, за деякими позиціями зростають обсяги експорту. Зокрема, зростає попит на малину, збільшується кількість переробних підприємств, а виробники лохини цікавляться відкриттям нових експортних ринків. Чого очікувати ягідним господарствам у 2022 році, ми запитали у гравців ринку та фахівців галузі.
Лохина
«Якщо протягом зими-весни в Україні та Європі ніяких природних катаклізмів не станеться, то цього року збережеться тенденція, що українським виробникам буде цікавіший внутрішній ринок, ніж ринок Західної Європи. Це пов’язано не з тим, що в Україні вища ціна, а з тим, що в тій же Польщі, яка є одним з основних конкурентів щодо експорту лохини, ціна буде низька, як і минулого року. Попри це, найбільші гравці українського ринку продовжать експортувати, оскільки обсяги їх виробництва є більшими за потребу внутрішнього ринку», — зазначає президент Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тарас Баштанник.
Що ж до цін та подальших перспектив, фахівець говорить про неминучість розвитку експорту.
«На мою думку, протягом найближчих двох-трьох років в Україні ціна на лохину буде знижуватись. Середня ціна цього року в нас може бути на рівні 3 євро, а в Польщі — 2,5 євро. Утім, як тільки ціна в Україні знизиться до польського рівня, то буде сенс експортувати ягоду в країни ЄС. Поступове зниження котирувань на внутрішньому ринку пов’язане зі зростанням пропозиції. А споживання не може зростати такими ж темпами, як виробництво. У 2023 чи 2024 році обсяги виробництва перевищать попит і більшість виробників обиратимуть — продавати в Україні, чи експортувати. Доведеться експортувати», — зазначає Тарас Баштанник.
«Ситуація така, що на внутрішньому ринку протягом, як мінімум, двох останніх років, ціни на лохину були цікавішими, ніж експортні. Це пов’язано з тим, що популярність культури і внутрішній попит зросли швидше, ніж прогнозувалось. До того ж, з розрахунку валового виробництва лохини на кількість населення в країні, перевиробництва на внутрішньому ринку поки не спостерігається.
Попри це деякі найбільші виробники мають контракти і за будь-якої ситуації на внутрішньому ринку, вони експортують ягоду. У 2022 році багато чого залежатиме від кон’юнктури ринку, як внутрішнього, так і зовнішнього. Думаю, нічого критичного очікувати не варто. Тенденція до зростання площ та орієнтації на внутрішній ринок збережеться.
Ще більше про овочі, фрукти та ягоди, тенденції та інновації на ринку – під час Плодоовочевої open space конференції «ПЛІДНИЙ 2022: РИНКИ. ТЕХНОЛОГІЇ. НІШІ». Зареєструватися можна ТУТ
У 2021 році окремі компанії все-таки експортували лохину, але це були невеликі партії. Вони здійснювали ці постачання лише для того, щоб залишатися представленими як експортери. У 2022 році вони будуть також балансувати. Скоріше за все, ягода більш преміальної якості йтиме на експорт, а з дещо нижчою якістю — залишатиметься на внутрішньому ринку», — розповідає заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААН Олександр Ярещенко.
Економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак говорить, що продавати лохину на експорт завжди вигідніше, ніж на внутрішньому ринку, особливо минулого року. Утім експорт недостатньо розвинутий, оскільки в Україні більшість виробників цієї ягоди не мають жодного уявлення про експорт, яка якість та які обсяги ягоди необхідні для початку продажів за кордон.
«Найбільша проблема ринку лохини України, це відсутність розуміння у більшості інвесторів того, що вони роблять і навіщо. Садили ягоду дивлячись на високу ціну, а подумати про маркетинг, упаковку, аналіз ринку, розуміння стандартів якості, доробку забули. Тому й маємо надзвичайно низьку ефективність виробництва, низьку врожайність, низьку якість, відсутність можливості консолідувати обсяги та підготувати їх для експорту. На щастя, потроху це змінюється, але цього року на ринку буде «весело», звичайно, якщо знову не «врятують» ринок чергові приморозки. Адже насправді втратити частину врожаю від приморозків дешевше, ніж витратити гроші на її збирання, а потім не мати можливості продати за ціною, що перекриває витрати на збирання. У 2022 році додасться ще одна проблема – дефіцит робочих рук для збирання лохини. І збирання буде коштувати значно дорожче. Я вже мовчу про ціни на добрива», — зазначає Андрій Ярмак.
Малина
У 2021 році ціни на малину в Україні збільшилися до рекордного рівня. Улітку вони подекуди були навіть вищими за котирування лохини. Також спостерігається пожвавлення будівництва підприємств для заморожування ягід. Усі ці фактори сприяють розвитку напрямку. Утім, усі фахівці ринку, яких ми опитали, висловлюють думку, що протягом найближчих років ягода дешевшатиме.
«Експорт малини збільшуватиметься, але обсяги виробництва ягоди цього року суттєво не виростуть. Дійсно, на фоні високих цін закладаються нові плантації, але вони не встигнуть досягти достатньої врожайності, тому суттєве збільшення виробництва можливе вже 2023 року.
Цього року ціна на малину буде високою. Вона, можливо, не буде настільки високою, як минулого сезону — на 25 – 30% нижчою, але це все одно значно вищою, ніж протягом кількох попередніх років», — говорить Тарас Баштанник.
Щодо напрямків експорту, то президент УПОА зазначає: «Українська заморожена малина вже вийшла на ринок США та Канади. Перспективним є і ринок Японії, але він дуже складний з точки зору сертифікації, тому мова про системний експорт до цієї країни — це питання 5 років, не менше. А пробні постачання – поставки можуть здійснюватись вже і наступного року».
Згідно з прогнозами Андрія Ярмака, через помітне пожвавлення інтересу виробників до малини, ціни на неї знижуватимуться.
«Експорт замороженої малини, думаю, виросте. Проте рахувати експорт малини потрібно не роками, а сезонами. Тому в кількісному вимірі в сезоні 2022/23 експорт малини зросте, а от в вартісному, майже впевнений, що впаде. Тобто галузь буде переживати ціновий шок – ціни на малину будуть падати швидше, ніж більшість на ринку думає. Адже споживання в світі впало внаслідок різкого зростання цін. А виробництво стрімко зросте всюди. Знову ж таки, за умови, що не буде погодних катаклізмів», — зазначає економіст ФАО.
Олександр Ярещенко вважає основною проблемою українського ринку — несистемність.
«На внутрішнє розширення площ подорожчання малини у 2021 році вже вплинуло. Це очікувана реакція, оскільки український ринок залишається дещо стихійним: коли хороша ціна на ягоду — садимо, коли немає ціни — корчуємо. Так було завжди. Тенденції 2021 року, звичайно, вплинули на ринок, виробники хочуть садити малину. Фермери бронюють посадковий матеріал на сезон 2022 року», — говорить заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААН.
Утім, позитивні тенденції, як-от збільшення кількості переробних підприємств, на ринку також спостерігаються.
«Те, що ціни на малину минулого року були такими високими — просто збіг обставин. Кон’юнктура ринку була максимально сприятливою. Наскільки я володію інформацією, то на це вплинуло кілька чинників: менший урожай у найбільших європейських виробників малини (Сербія та ін.); попит на здорове харчування, у зв’язку з епідеміологічною ситуацією, спонукав Сполучені Штати вийти на європейський ринок з запитом на малину. Саме це спричинило таку кон’юнктуру, яка сприяла зростанню цін. Далеко не факт, що ця тенденція продовжиться у 2022 році.
Звичайно котирування не будуть стрімко падати, але такою сприятливою, як у 2021 році, ціна, скоріше за все, більш не буде. З іншого боку, подібні ситуації мають вплив на ринок України. Наші виробники почали інвестувати не лише в насадження, а й у переробку, зокрема, в потужності із заморожування. Це, беззаперечно, позитивний факт, тому що переважну більшість малини ми експортуємо у замороженому вигляді. Зростання потужностей із заморозки ягоди піднімає позиції України, як експортера, на кілька щаблів. Йдеться про позиції не лише щодо експорту малини, а й іншої замороженої продукції, у першу чергу — ягід», — говорить Олександр Ярещенко.
Бузина
ЄС та Японія вже протягом кількох років активно імпортують з України заморожену бузину. Це дикоросла ягода. Фахівці вважають, що посилений інтерес до ягоди є тимчасовим. Навіть якщо в Україні й з’являться промислові насадження бузини, то це не набуде масового характеру. До того ж закладання плантацій потребує й законодавчого врегулювання.
«Для початку потрібно внести бузину до переліку сільськогосподарських рослин. На сьогодні культурне вирощування бузини в Україні на землях сільськогосподарського призначення, наскільки я знаю, є нелегальним. Це лісова рослина. Вирощувати ліс на сільськогосподарській землі можна лише за умови зміни її цільового призначення», — зазначає Андрій Ярмак.
«Ситуація з бузиною повторює ситуацію з обліпихою, яка спостерігалась 3 – 4 роки тому, коли запит є, а садивного матеріалу немає. Ми не готові були до такої ситуації. Є виробники, які зацікавлені у висаджуванні бузини, але розсадникам нічого запропонувати. Такий стихійний попит на бузину був прямо пов’язаний з пандемією. З бузини, зокрема, виготовляють добавки, які допомагають швидше відновлюватися після хвороби. На ринку з’явився запит на культуру. Виробники розуміють, що це місце потрібно заповнити, а щоб це зробити, потрібен, як мінімум, доступ до садивного матеріалу в достатній кількості, але його немає. Зараз розсадники намагаються розв’язати цю проблему: вивчають сорти, закладають маточні насадження. Утім, це процес не швидкий і далеко не факт, що коли буде створена розсадницька база, запит на бузину залишиться таким же високим. Тому, на мою думку, бузина навряд матиме тривалу стабільну перспективу. Скоріше за все, це просто тимчасовий інтерес, пов’язаний з ситуацією в світі», — говорить Олександр Ярещенко.
Тарас Баштанник також схиляється до такої думки.
«Щодо активізації експорту бузини та перспектив закладання промислових плантацій, то не думаю, що таке виробництво стане масовим, адже собівартість збору дикорослої ягоди нижча, ніж вирощування», — зазначає голова УПОА.
Інші нішеві ягоди
Якщо йдеться про нішеву продукцію, то в українських виробників ягід є достатньо великий вибір напрямків.
«Ніш багато. Якщо говорити про вже розкручені ніші, то це обліпиха, для якої є відносно масовий ринок. 4 – 5 років тому саджанці цієї культури було знайти складно, але розсадники почали масово заводити обліпиху. Проблему було розв’язано переважно завдяки імпорту садивного матеріалу, реєстрації закордонних сортів, але популярні вітчизняні сорти зараз також є. Таким чином розвинули розсадницьку базу і наразі на внутрішньому ринку є достатня пропозиція садивного матеріалу обліпихи. Тепер потрібно розвивати весь виробничий ланцюжок, зокрема, післязбиральну доробку», — зазначає Олександр Ярещенко.
«Серед інших ніш досить привабливою виглядає суниця альпійська. Це лісова суничка, яка досить трудозатратна у вирощуванні, але має стабільний попит на ринку, зокрема, у замороженому вигляді на експорт.
Є такі ніші, які перспективні (жимолость, ожина та ін.), але поки що масового ринку для них немає. Чи буде він, коли він з’явиться, залежатиме від зусиль виробників, трейдерів, переробників, і не лише в Україні», — додає фахівець.
«Якщо говорити про інші нішеві ягоди, то порічка, аґрус мають потенціал до вирощування та зростання площ. А наприклад, ожина не є достатньо перспективною через кліматичні умови, тому Україна залишиться експортером саме дикорослої ожини. Щодо жимолості — радикальних змін не прогнозую, оскільки поки що немає для неї великого ринку», — розповідає Тарас Баштанник.
Андрій Ярмак щодо розвитку напрямку нішевих ягід в Україні зазначає: «Продовжує зростати попит на саджанці жимолості. Останнім часом добре «пішла» обліпиха».
Суниця садова
Наразі вирощування найпопулярнішої у світі ягоди — суниці садової — в Україні виглядає не настільки привабливим, як вирощування малини. Утім, варто розділяти свіжий ринок та переробку.
«Суниця – це два окремих великих напрямки бізнесу. Суниця під заморозку – це одне, і суниця під свіжий ринок –це друге. В другій категорії є три великі підкатегорії: теплична рання, масова стандартна і ремонтантна позасезонна. Відповідно, по кожній з них окрема історія. В масовому ринку дійсно вже досить тісно. На ринку заморозки завжди висока конкуренція була з такими країнами як Єгипет, чи Китай. Але це масштабний бізнес і тут дійсно є багато інновацій щодо сортів. Тому поряд може бути успішний бізнес на суниці, яка продається за високою ціною і неуспішний, з проблемами по якості і відсутності попиту», — говорить Андрій Ярмак.
На думку Тараса Баштанника, ціна на ягоду цього року суттєво не зміниться.
Олександр Ярещенко вважає перспективним вирощування суниці садової на закритому ґрунті.
«Суниця садова за обсягами вирощування і споживання є найбільш масовою ягодою, як у світі, так і в Україні. Перед південними регіонами країни, де цієї ягоди вирощують найбільше, наразі завдання поступово переводити виробництво на закритий чи захищений ґрунт. У зв’язку зі змінами клімату, нестабільними погодними умовами, виробництво на відкритому ґрунті стає непрогнозованим і, часто, збитковим. Перехід у теплиці — найбільш перспективний напрямок у цих регіонах, особливо з точки зору отримання ранньої позасезонної продукції», — зазначає фахівець.
«Що ж до центральних областей, ближче до півночі, там де є центри виробництва суниці, з моєї точки зору, там є перспективним вирощування цієї ягоди на технічну переробку, заморозку. Це переважно мають бути середньо- і пізньостиглі сорти, часом навіть сорти, які спеціально створені для технічної переробки. Такий напрямок в цих регіонах виглядає найбільш стабільним з точки зору масового вирощування», — додає Олександр Ярещенко.
Свіжий ринок також залишиться, у нього є свої обсяги, але, що стосується суниці, то тут не так складно досягти задоволення попиту. Але переробку варто розвивати — це один з дієвих експортних напрямків.
Ще більше про овочі, фрукти та ягоди, тенденції та інновації на ринку можна дізнатися 15 лютого о 12:00 під час Плодоовочевої open space конференції «ПЛІДНИЙ 2022: РИНКИ. ТЕХНОЛОГІЇ. НІШІ». Участь у конференції безкоштовна за умови обов’язкової попередньої реєстрації. Зареєструватися можна ТУТ
Організаторами конференції виступають Українська плодоовочева асоціація (УПОА) та агромедіа-агенція SAPIENZA за підтримки Київського контрактового ярмарку.
Конференція відбудеться у Міжнародному виставковому центрі Києва ( Броварський пр-т, 15, метро «Лівобережна») в рамках виставки «Агровесна».
Плодоовочева open space конференція «ПЛІДНИЙ 2022: РИНКИ. ТЕХНОЛОГІЇ. НІШІ»– це екосистемний захід, який презентує професійні аналітичні прогнози розвитку ринку плодоовочевої продукції, технології виробництва і маркетингу ягід, овочів та фруктів та ефективні рішення для розвитку бізнесу на внутрішньому та міжнародному ринках.
Серед спікерів конференції – виробники, експортери та аналітики ринку:
- Тарас Баштанник, президент УПОА
- Катерина Звєрєва, засновниця Sapienza.media, директорка з розвитку УПОА
- Олександр Пахно, керівник компанії “Сади Дніпра”, керівник експортного напрямку УПОА
- Євген Харлан, керівник ягідного напрямку УПОА, директор з розвитку та стратегії компанії “Нікдарія”
- Олександр Ярещенко, заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААН України
- Ігор Чечітко, директор компанії HZPC-Україна
- Денис Москальов, директор з розвитку компанії систем захисту агрокультур від заморозків FROSTLEE
- Владислав Разкевич, керівник компанії “Евкаліпт Р”
- Ірина Мельнікова, керівник лабораторії Інституту Агробіології, представниця компанії BioNorma
Під час конференції ми, зокрема, розглянемо такі теми:
- Прогноз ягідного ринку 2022 рік
- Нішеві культури в ягідництві
- Міжнародні та українські AGRITECH тренди в плодоовочівництві
- Особливості каналів продажу плодовоягідної продукції в Україні
- Автоматизація контролю та моніторингу систем краплинного зрошення в садівництві
- GlobalG.A.P.: “за” і “проти”. Основні проблеми впровадження в Україні
- Рішення для вирощування плодоовочевої продукції
Участь у конференції безкоштовна за умови обов’язкової попередньої реєстрації. Зареєструватися можна ТУТ