Щороку Україна буде суттєво нарощувати виробництво лохини   - УПОА Українська плодоовочева асоціація

Щороку Україна буде суттєво нарощувати виробництво лохини  

Були часи, коли лохина спричинила справжній фурор серед ягідників України. Сьогодні інтерес до цієї ягоди помітно знизився і на те є ціла низка причин, розповів СІДС президент Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тарас Баштанник, пише УПОА.

 

Надалі площі під лохиною вже не зростатимуть такими шаленими темпами, як то було колись, прогнозує експерт.

 

«Лохина вже не така популярна як була колись. Я б особисто собі нову плантацію не закладав. Через війну темпи приросту площ сповільнились рази в два. Війна післявоєна криза, яка ще буде, від цього ще ніхто не тікав, а також бачення того, що лохина насправді не така вже рентабельна ягода, як хтось собі малював, сповільнлять темпи розвитку.

 

Прогноз у мене обережний. Розвиток буде, але не більше 10-20% зростання площ щорічно. Не думаю, що в лохину будуть зараз «бігти», як це було колись. Хіба що в Європі відбудеться щось глобальне і там зменшать площі під цією ягодою. Тоді ціна підніметься і доведеться це компенсувати», – каже фахівець.

 

В Україні ажіотаж на лохину минув, а війна його ще більше сповільнила, переконаний Тарас Баштанник. Однак, в межах Європи українська ягода найближчим набиратиме обертів.

 

«Україна буде щороку суттєво нарощувати виробництво лохини, орієнтовно на 2-2,5 тис. тонн. Також зростатиме експорт, і перш за все в країни Європи. Тільки за минулий сезон Україна спожила приблизно 11 тис. тонн лохини, це в умовах війни і релокації.

 

Однак внутрішній ринок у нас обмежений в цьому плані – десь на 15 тис. тон. Все, що буде більше від цієї позначки, доведеться експортувати, інакше у нас цю ягоду вже не буде куди подіти. Минулого року в Україні виростили приблизно саме стільки – 15 тис. тон, і орієнтовно 4 тисячі – експортували», – розповів Тарас Баштанник SEEDS

 

 

 

 

Надалі Україна щороку нарощуватиме експорт лохини, однак 4 тисячі тонн на рік – це не таке вже велике досягнення в порівнянні з грандіозними показниками інших країн, які також вирощують та експортують цю ягоду, каже фахівець.

 

«Перуанці за 10 років збільшили площі під лохиною, умовно, з 800 гектарів, до десятків тисяч. Тепер Перу експортує 200 тис. тон лохини щороку. Попри те, що у них надзвичайно важка логістика. Це не те, що у нас – фуру завантажив, і повіз. Там зовсім інший рівень: охолоди, завантаж в контейнери, а потім лохина ще й пливе морем 30-40 днів.

 

Важливу роль тут відіграє ще й клімат. Для українського виробника лохини ті сорти, які у нас можуть рости, і давати, скажімо, 8 тонн ягоди з га в середньому – це реально круто. У перуанці, навіть за офіційною статистикою, збирають 14 тонн з гектару, а то й 20. Такі в Перу кліматично-сортові особливості», – розповів Тарас Баштанник.

 

Зважаючи на це важко говорити про якісь переваги, які мають українські фермери, констатує експерт.

 

Читайте також: Агровольтаїка – новий напрямок розвитку фермерства в Україні

 

«Переваг немає майже ніяких. Хіба що одна, хоч її можна назвати ще й нашим недоліком – це нижча ціна. А нижча вона за рахунок того, що у нас робоча сила дешевша. Це перевага хіба що перед конкурентами, але не перед самими собою.

 

Більше переваг немає ніяких. Далі ідуть мінуси, або слабкі сторони. Це і важча логістика, в порівнянні з тими ж поляками, бо є кордон, на якому потрібно довго стояти, а ягода довго не живе – її потрібно транспортувати досить швидко. Це і менша сумарна кількість досвіду в зберіганні, сортуванні, фасуванні та експорті, ніж у тих самих поляків, або ж чілійців та перуанців.

 

Просто порівняйте. Ми тут не можемо толком налаштувати системний експорт до Німеччини, а вони з-за океану сотнями тонн щороку лохину везуть. в України суттєвих переваг для європейського ринку не існує, хіба що «грати» ціною. Але це не дуже добре для всіх: і для ринку, і для нас», – застерігає Тарас Баштанник.

 

 

 УПОА