Конференція ПРИБУТКОВИЙ АГРОБІЗНЕС 2026 стала для аграріїв України епіцентром плідного діалогу про майбутнє АПК
Попри катастрофічно обмежене електропостачання всієї України, агромедіа-агенції Sapienza.media спільно з Українською плодоовочевою асоціацією (УПОА) та галузевими асоціаціями вдалось провести VI традиційну конференцію «ПРИБУТКОВИЙ АГРОБІЗНЕС 2026: Стратегії. Інновації. Інвестиції» в онлайн-форматі, пише УПОА.
Ця подія стала епіцентром концентрованого практичного контенту та місцем, де професійна аграрна спільнота України мала можливість поставити запитання спікерам у прямому ефірі.
Конференція об’єднала керівників агробізнесу, фермерів, інвесторів, переробників, технологічні компанії та всіх, хто прагне системно підвищувати прибутковість і приймати стратегічно точні рішення.
«Зазвичай наша зустріч відбувалась офлайн з дегустаціями крафтових продуктів. Цьогоріч формат у нас інший, але сенс, як завжди, у підсиленні розвитку екосистеми зав’язків. В підсиленні екосистеми контактів та збільшенні прибутків агробізнесу.
Сьогодні український агробізнес, – це вже не тільки про виробництво. Це і про управління ризиками, про додану вартість, про технології та про людей.
Прибутковість, вона формується не тільки в полі. Вона формується і в тих рішеннях, які аграрії приймають щодня», – на цьому наголосила, відкриваючи конференцію Катерина Звєрєва, засновниця агромедіа-агенції Sapienza.media, міжнародний консультант продовольчої організації ФАО ООН і виконавчий директор Української Плодоовочевої Асоціації.
Наразі Україна перебуває в доволі складному періоді нашої історії, – відбиває ворога, який прийшов на нашу землю і хоче забрати у нас все. З цього почав свій виступ під час конференції Леонід Козаченко, Президент ВГО «Українська аграрна конфедерація». Однак, навіть це не зупинило українських аграріїв, наголосив експерт.
«Ми займаємо 2-3 місце по експорту зернових культур. Входимо до топ-10 експортерів зернових та олійних і до тридцятки експортерів продукції тваринного походження. При цьому ми в середньому за останні 5 років валову продукцію маємо 24 мільярди доларів», – розповів Леонід Козаченко.
На переконання фахівця, сьогодні українці повинні зосередитись на переробці сировини. Україна може збільшити річний агроекспорт із $24,2 млрд до понад $100 млрд шляхом переходу від експорту сировини до нарощування виробництва продуктів глибокої переробки, для чого потрібно $85 млрд інвестицій.
«Тільки кукурудзу ми переважно експортуємо. Небагато переробляємо: виробляємо крохмаль, олію кукурудзяну, робимо з неї комбікорми, етанол. Але це менше одного відсотка того, що з неї можна отримати. Те ж саме можна робити з інших зернових культур», – вважає Президент Української аграрної конфедерації.
Україна втомилася бути просто «житницею світу». Настав час заявити про себе як про «крафтову лабораторію світу». Про це говорив під час виступу відомий селекціонер та засновник компанії «МНАГОР», Михайло Нагорняк.
«Досить Україні продавати сировину і виробляти, скажімо, фуражну кукурудзу. Давайте виробляти споживчу, продовольчу. Ми маємо стати крафтовою лабораторією, створюючи власну, гастрономію з новими продуктами, і з новим змістом. Ось, і ми не продаємо насіння за кордон, ми хочемо, щоб наші фермери почали створювати якісь свої локальні продукти, які будуть цікавити туристів з-за кордону», – переконаний науковець.
В якості прикладу для інших фермерів та виробників Михайло Нагорняк презентував під час конференції перший український ель із суперсолодкої кукурудзи UKRAINIAN SWEET CORN ALE.
Цей проєкт — результат зустрічі двох майстрів, які не бояться «звертати гори». Компанія «МНАГОР» дала свою найкращу генетику, а «Волинський Бровар» — бездоганне мистецтво ферментації. UKRAINIAN SWEET CORN ALE створювався як національна візитівка. Це продукт, який має стояти в українських посольствах по всьому світу.
«Я хочу, щоб наш Президент, зустрічаючи міжнародні делегації, міг з гордістю презентувати наш ель як символ сучасної України. Це не просто пиво — це новий національний стандарт. Це смак нашої перемоги на аграрному та ментальному фронтах», – пояснює Михайло Нагорняк.
Якнайшвидше адаптуватися аграрній галузі до змін сьогодення допомагає освіта. Адже саме університети забезпечують кадрами сільське господарство та переробку. Цій темі був присвячений виступ Юрія Данька, Заслуженого економіста України, проректора з наукової та міжнародної роботи Сумського національного аграрного університету.
«Аграрний сектор сьогодні є однією з галузей, що розвивається найбільш динамічно. Від чого сьогодні страждає аграрний сектор? Від недостачі кадрів. Вони або мігрують за кордон, або мобілізуються, або мігрують всередині країни. Тобто відбувається багато процесів, які впливають на різні показники ефективності діяльності аграрних підприємств, аграрного бізнесу», – вважає фахівець.
Однак самим тільки університетам важко залучати абітурієнтів до навчання, вважає Юрій Данько. Сьогодні важлива багатостороння співпраця у формуванні майбутнього кадрового резерву агросектору.
«Сам університет не може довести випускнику школи, що аграрний сектор – це престижно. І з цим питанням ми звертаємося до аграрного бізнесу за допомогою. Ми самі не зможемо забезпечити повноцінний вступ студентів до університетів. Я цю говорю не про китайських, азербайджанських, туркменських студентів, які йдуть навчатися до нас.
Я говорю про випускників наших сільських шкіл, про випускників наших міських шкіл, які сьогодні все більше дивляться у бік Польщі, Чехії, інших країн. І цьому причиною є і війна, і цьому причиною є бажання їх навчатися за кордоном. Але, якщо вони поїдуть туди, хто буде працювати тут», – наголошує фахівець.
За підсумками 2025 року Україна підтвердила статус найбільшого у світі експортера замороженої малини, про це повідомив Президент Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тарас Баштанник.
“Ми два роки поспіль є найбільшими у світі експортерами малини. Очікується, що за результатами сезону 2025 року обсяг експорту становитиме близько 80 тис. тонн проти 65 тис. тонн роком раніше. Потенціал до зростання зберігається”, — зазначив він під час конференції “Прибутковий агробізнес 2026“.
За словами експерта, аналогічна тенденція спостерігається в сегменті лохини, де виробництво щороку зростає на 15-20%. Ключовим гальмом у розвитку плодоовочевого сектору, за словами експерта, стане брак кваліфікованих та некваліфікованих працівників. Відтак галузь стикнеться з необхідністю або тотальної механізації або навіть залучення іноземної робочої сили.
Не тільки дефіцит робочої сили, а й нестабільна якість, високі мережеві стандарти та дорога автоматизація стоять на заваді діяльності чималої кількості українських фермерів. В цьому переконаний Далєр Саідов власник та директор компанії INSORTEX, українського виробника технологій для післязбиральної обробки плодоовочевої продукції.
«Основним нашим напрямком є ягідництво. У нас найширша лінійка обладнання для ягід в Україні. Ми активно розвиваємось за кордоном, наше обладнання хвалять. Сьогодні воно представлене в таких країнах, як Італія, Франція, Польща, Молдова, Грузія, Болгарія та країнах Прибалтики. Зараз ми виготовляємо обладнання для Центральної Азії та починаємо співпрацювати з Південною», – розповів Далєр Саідов.
Українська компанія INSORTEX має власне конструкторське бюро, яке проєктує обладнання під будь-які потреби не тільки аграріїв, а й представників інших галузей. Саме українська компанія INSORTEX стала частиною унікального світового проєкту в Парижі – монтажу першої лінії з переробки опалого листя на папір.
Агробізнес – це не тільки технології та економіка – це ще й люди. Про це говорив під час конференції Віталій Воронцов, Голова дорадчої служби ГС «Зелені агро рішення».
«Українські фермери сьогодні працюють у надзвичайно складних умовах. Це і віна, і кліматичні зміни, і нестабільні ринки, і кадровий дефіцит. Фермер сьогодні – це не просто виробник. Він змушений одночасно бути агрономом, юристом, бухгалтерам, маркетологом, енергетиком. Приймати десятки рішень щодня, часто в умовах браку інформації, часу і підтримки. Саме в таких умовах дуже легко почати вірити, що прибуток – це питання удачі, що все вирішить правильний гібрид чи вдалий сезон.
Але правда значно простіша. Прибутковий агробізнес – це не удача, а системна робота ще до першого виїзду техніки в поле. Найдорожча помилка в агробізнесі – це починати без плану. Агровиробництво в Україні мусить базуватися на плановості та системності. Задля прибутковості та прогнозованих врожаїв варто залишити позаду експерименти наосліп», – переконаний Віталій Воронцов.
Для тих, хто розвиває аграрний бізнес, найбільшою помилкою буде починати нову справу без чіткого плану. Планування і рішення повинні бути вже на старті, переконаний фахівець.
Підтримує цю думку комерційний директор компанії «Ван ДайкТехнікс» Андрій Марущак. На його переконання в сьогоднішніх умовах саме планування дозволить не просто раціонально розподілити витрати, а й гарантує можливість повноцінної і незбиткової роботи у цей надскладний для України час. А найперше, про що мають подбати фермери та підприємці під час закупівлі обладнання для овочесховищ – це його енергоефективність.
«Сьогодні питання енергоефективності – це не про витрати, а про те, чи зможеш ти працювати взагалі. Для тих, хто має овочесховища, енергоспоживання напряму впливає на собівартість продукції. Фермер платить гроші за електроенергію щороку. Тому саме енергоефективність в сьогоднішніх умовах мусить бути на першому місці під час закупівлі обладнання, і навіть раніше – ще на етапі аналізу доцільності його придбання», – переконаний Андрій Марущак.
Раніше на мало хто зважав на цей аспект. Електроенергія була завжди і коштувала вона відносно недорого. Але її вартість зростає щороку і зростатиме в майбутньому. До того ж сьогодні з’явилися нові виклики, зокрема відключення електроенергії, які змушують фермерів адаптуватися до нових реалій, наголошує фахівець.
Переплата – це те, що буде переслідувати всіх фермерів, які свого часу придбали обладнання дешеве, але таке, що споживає більше електроенергії, у порівнянні з професійним, енергоефективним, застерігає комерційний директор компанії «Ван Дайк Технікс».
Як українцям обирати якісну техніку для господарства, розповів під час свого виступу Влад Ільїнов, Head of Products AGRO.RIA. Він зосередився на основних трендах серед фермерів на прикладі маркет-плейсу AGRO.RIA.
Через платформу AGRO.RIA проходить велика кількість різних товарів, що дає змогу слідкувати за основними трендами, які відбуваються в країні та поведінці користувачів на інтернет ресурсах, нагадав Влад Ільїнов.
«Не секрет, що фермер купує техніку не щодня – це інвестиції, які робляться протягом року, а то і кількох років. Іноді буває, коли аграрії не оновлюють техніку багато років, однак одне неправильне рішення – це мінус сезон і великі ризики.
Цікавий факт: більше 60% тракторів у автопарку України мають вік від 15 років. Але з часом автопарк буде тільки старішати, попит на запчастини зростатиме і це також впливатиме на прогнозованість того, як буде побудований сезон», – наголошує Влад Ільїнов.
Сучасний агробізнес не може ігнорувати дезінфекцію та контроль шкідників. Нажаль, суттєве скорочення обсягів експорту зернових та олійних призвело до накопичення залишків минулорічного врожаю в господарствах. Таке тривале накопичення зернових на складах – це ідеальна умова для розмноження та розповсюдження різних шкідників.
Традиційні обприскування сьогодні поступово втрачають актуальність. На зміну їм приходять димові та фумігаційні технології, які показують значно вищу ефективність у закритих просторах. Про це йшлося під час презентації в рамках конференції продуктів компанії FG Group – виробника сучасних дезінфікуючих засобів і пестицидів.
За даними профільного видання African Farming, димові генератори показують до 40 % вищу ефективність, ніж традиційні аерозольні методи в тій самій зоні обробки — через повне проникнення в простір. В Україні єдиний офіційний дистриб’ютор – компанія FG group.
«Є лабораторно підтверджені дані, про те, що один із найпоширеніших шкідників – комірний довгоносик, дає за 9 місяців потомство у 6 тисяч особин. Один довгоносик зʼїдає 1 грам зерна. Зараженість зерна пшениці шкідником впливає на всі показники якості пшениці», – розповів під час конференції представник компанії, нагадавши і про посилення фітосанітарних вимог з боку європейських країн.
Більшість нових чи вже існуючих виробників обирають для себе поширені і перевірені культури. Але разом з тим є в Україні виробники, які певним чиним обмежені в своїх ресурсах, зокрема земельних. Такі фермери шукають варіанти більш маржинального вирощування.
Про це розповів під час конференції Олександр Ярещенко, кандидат сільськогосподарських наук, провідний науковий співробітник Інституту садівництва НААН. На його переконання саме нішеві культури можуть бути одним з рішень цієї проблеми. Саме вони дозволять фермерам отримати більший прибуток з одиниці площі.
«Серед нішевих культур є ті, які можуть використовуватись як для реалізації на свіжому ринку, так і для переробки. Зокрема йдеться про жимолость і суницю альпійську. Це класичні нішеві культури. Інша категорія – нішеві культури, які вирощуються виключно для технічної переробки. Зокрема обліпиха і шипшина», – розповів Олександр Ярещенко.
В Україні, за словами фахівця, є доступні зареєстровані сорти обліпихи. До того ж ця культура доволі технологічна і потребує відносно невисоких витрат на догляд за насадженнями.
«На обліпиху є постійний сезонний попит на внутрішньому ринку. Також можливий експорт, але вже почищених і заморожених плодів. Закупівельна ціна на обліпиху станом на кінець 2025 року в період збирання на гілках була 40-45 гривень за кілограм. Гуртова ціна заморозки очищених плодів станом на кінець 2025 року була приблизно 90 грн. за кг», – додає експерт, наголосивши, що проблем з реалізацією обліпихи минулого року практично не виникало.
Кожен мікроорганізм в ґрунті має свої власні стратегії. Знаючи, як цим скористатися, можна суттєво покращити не тільки стан самого ґрунту, а й значно збільшити врожай. Про це розповідала під час конференції Вікторія Оліферчук, доктор біологічних наук, доцент кафедри екології НЛТУ України.
«Поля, де вирощують сільськогосподарську продукцію – це екстремальні екосистеми. Тому, що там застосовуються інтенсивні технології: пестициди, отрутохімікати. Такі технології створюють прецедент для того, що рослини хворіютья. Ми ж маємо дати їм такий сильний імунітет, щоб вони не потребували великої кількості захисту та великої кількості втручань в їхнє життя», – розповіла науковиця.
Існують мікроорганізми, V – стратеги – види ендофітів, які відповідають за стимуляцію мікоризного симбіозу та гетеротрофне живлення рослин на Землі. Саме V-стратеги сприяють відновленню та створенню мікоризної сітки в екосистемі, стимулюють сигнальні систем між рослиною, грибами й бактеріями. Вони підвищують стійкість рослин до природних і техногенних стресів та їх продуктивність.
Українська науковиця виділила такий ендофіт, симбіонт, який живе в чорному трюфелі. Він виявився абсолютно новим для світової науки. Його зареєстрували як Debaryomycetaceae Vitasergia svidasoma IMB F-100106. Назву йому Вікторія Оліферчук придумала сама.
На основі цього виду науковиця створила препарат, який вже використовують українські господарства. Виробляють препарат в Черкасах. Він має сертифікат «Органік Стандарт». Технології на його основі зберігають метабіоз ґрунту. Він активізує ті види в ґрунті, які є необхідними для тієї чи іншої рослини, контролює патогени і створює мікоризний симбіоз – найбільш необхідну для рослини річ.
Про альтернативу у сільськогосподарському бізнесі розповіла під час конференції. Оксана Олейнюк-Пухняк, кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри ландшафтної архітектури, садово-паркового господарства НЛТУ України.
«Всі говорять про великі агроугіддя, про великі агрохолдинги. Про експорт і техніку. Але ми не говоримо про те, що є багато невеличких господарств, які мають територію до 25 гектарів. Зараз це є важливою ланкою в проєктуванні і організації ферм. Вони вже потрібні в нашому повоєнному відновленні населення», – говорить експертка.
Невеличкі, «кишенькові» ферми можуть стати для України альтернативним агробізнесом, переконана експертка. Тут важлива взаємодія: творчості, науки, бізнесу. «Таким чином ми вже створили перший світоглядний парк-лабораторію і фермерські парки», – нагадала Оксана Олейнюк-Пухняк.
На її переконання в Україні сформувалась певна кількість людей, які потребують не тільки супер якісних органічних продуктів, а і якісного життя. «Є люди, які по-іншому розглядають звичний агропростір. Джазові концерти в квітучих садах – є люди, які вже готові платити за це гроші», – переконана експертка.
Вона нагадала, що зараз популярними стали не тільки локальні продукти, а і зовсім інші бачення самого поля.
«Люди записуються в чергу. Вони хочуть побути самі посеред поля. Самі зібрати в кошики овочі. Самі їх приготувати. І це такий коридорчик, де можуть працювати люди, які втратили своє житло і господарства у прифронтових регіонах», – переконана Оксана Олейнюк-Пухняк.
Організатори події:
Організатори події: Агромедіа та PR-агенція Sapienza.media
Українська Плодоовочева Асоціація (УПОА).
Генеральні інформаційні партнери конференції: Seeds, Agrigator, EastFruit. Ексклюзивні інформаціні партнери – ProAgro Group, Agro Perspectiva, Agriteca.com, Landlord.
Спеціальні партнери конференції: ВГО «Українська аграрна конфедерація», Українська Зернова Асоціація.