Європа будує ринок вуглецевого землеробства: чи готова вона до реальності України?
На тлі посилення кліматичної політики Європейський Союз переходить від декларацій до створення повноцінного ринку у сфері carbon farming. Центральним елементом цього процесу є нова регуляція — Carbon Removal Certification Framework (CRCF), яка має визначити, як саме вимірювати, сертифікувати та продавати поглинання вуглецю, пише УПОА.
Обговорення цієї системи на European Carbon Farming Summit показало: ЄС вже не тестує ідеї — він формує інфраструктуру майбутнього ринку. Про це повідомила Катерина Звєрєва, засновниця агромедіа-агенції Sapienza.media і виконавча директорка Української Плодоовочевої Асоціації. Водночас, за її словами, нова регуляція залишає відкритими ключові питання.
Від політики до ринку: як працюватиме CRCF
«CRCF — це не лише регуляція. Це спроба створити новий економічний сектор, де поглинання вуглецю стане товаром», – вважає Катерина Звєрєва.
Система будується на трьох рівнях:
Методології. ЄС визначає, які саме практики можуть вважатися карбоновими: від агролісівництва до відновлення торфовищ.
Сертифікаційні схеми. Європейська комісія не буде сертифікувати проєкти напряму. Цю функцію передадуть акредитованим органам, які працюватимуть за єдиними правилами.
Моделі та дані. Саме вони стануть основою довіри до системи: розрахунки поглинання CO₂, базові рівні, супутниковий моніторинг.
Фактично, CRCF — це система, де довіра будується не на деклараціях, а на алгоритмах і даних, пише SEEDS.
Наступний етап — створення попиту
Найважливіший сигнал з обговорення — ЄС вже переходить до формування ринку. Зокрема, розробляється концепція EU Buyers’ Club — механізму, який має стимулювати попит на карбонові кредити.
Йдеться про:
- створення інструментів закупівлі
- стандартизацію контрактів
- зниження ризиків для інвесторів
- формування портфелів проєктів
«Це означає, що carbon farming поступово стає не екологічною ініціативою, а фінансовим інструментом, інтегрованим у ланцюги вартості та корпоративну звітність», – додає Катерина Звєрєва.
Сильна система — але для яких умов?
На перший погляд, архітектура CRCF виглядає логічною і послідовною. Але вона має одну фундаментальну особливість – вона розробляється для стабільних аграрних систем, переконана експертка.
«Більшість моделей, базових даних і підходів виходять з того, що ґрунти не зазнали суттєвих порушень, базові умови є відносно однорідними, зміни можна точно виміряти. І саме тут виникає ключове питання. В Україні аграрний сектор працює в умовах, які суттєво відрізняються від тих, що закладені в європейські моделі. Йдеться про деградацію ґрунтів унаслідок військових дій, забруднення важкими металами та іншими токсичними речовинами, порушену структуру ґрунту та нестабільні та нерепрезентативні базові показники», – зазначає Катерина Звєрєва.
На її переконання у таких умовах стандартні моделі можуть давати неточні результати, недооцінювати або переоцінювати ефект, або ж створювати ризики для достовірності сертифікації. І, що не менш важливо, — робити такі території менш привабливими для інвесторів.
Ризик «відбору простих рішень»
Формування ринку неминуче призведе до ще одного ефекту – попит буде концентруватися на простих і передбачуваних проєктах. Це означає, що стандартні фермерські господарства отримають доступ до фінансування складні території залишаться поза ринком, застерігає експертка.
«У результаті система, яка декларує кліматичний вплив, може стати селективною, а не трансформаційною. Водночас саме ця ситуація відкриває для України унікальну можливість. Українські реалії можуть стати як тестовим полігоном для нових підходів, так і джерелом даних для складних сценаріїв, або ж основою для розвитку методологій у сфері відновлення ґрунтів, а не лише накопичення вуглецю. Іншими словами, Україна може не лише адаптуватися до CRCF — вона може вплинути на його розвиток», – переконана Катерина Звєрєва.
Що вирішиться зараз
Європейська комісія вже відкрила публічні консультації щодо подальшого розвитку CRCF. Це означає, що система ще не є остаточною.
І саме зараз визначається:
- які практики будуть включені
- які ринки сформуються
- і хто стане їхнім бенефіціаром
«CRCF — це спроба перетворити кліматичну політику на ринок. Але будь-який ринок відображає не лише правила, а й реальність, на якій він базується. Питання в тому, чи буде ця реальність достатньо широкою. Чи зможе європейська система врахувати складні, порушені та забруднені ґрунти — чи залишиться інструментом для «ідеальних умов»? Від відповіді на це питання залежить не лише ефективність CRCF, а й місце України у новій кліматичній економіці Європи», – переконана Катерина Звєрєва.
