Президент УПОА назвав топ-3 подій 2023 року, які найбільше вплинули на розвиток плодоовочівництва
Рік 2023 був дуже непростим для українських ягідників. Однак загалом ягідництво в Україні розширюється, хоч і динаміка в площах стала дещо меншою. Чимало допомагають в цьому грантові програми.
Про це в інтерв’ю для SEEDS розповів президент Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тарас Баштанник.
– Рік 2023 минув, він був непростим роком. Чи не могли б ви назвати бодай топ-3 подій 2023 року, які найбільше вплинули на розвиток плодоовочевого бізнесу в Україні.
– Війна – це найперший і найголовніший фактор. Друге – блокування кордону, але його можна віднести до першого. Це ще одні наслідки війни. Такі, на мій погляд, дві основні негативні події минулого року.
Але є і одна позитивна – це грантові програми. Вони почати діяти ще восени 2022 року, але їх можна віднеси і до важливих факторів для 2023 року, оскільки вони істотно вплинули на розвиток ягідництва в Україні.
Загалом же ягідництво в Україні розширюється. Площі збільшуються. Можливо динаміка дещо трошки менша в площах, але ж треба враховувати і те, що ми, сподіваюся, тимчасово втратили деякі території, де теж площі розширялися, зокрема і південь України.
Можливо переробка, тут дійсно важко назвати якісь заводи за останній цілий рік, але що стосується плантації, – там все розвивається нормально.
– Ви згадали про гранти, які саме програми допомагають нашим ягідникам?
– Наскільки мені відомо, це іноземні кошти, але їх розпорядником є Міністерство АПК. Все відбувається досить швидко і досить прозоро – ви просто подаєте заявку про те, що ви хочете щось посадити. І, якщо раніше була компенсація за фактично понесені витрати, то тепер вам наперед видають ці кошти і у вас є півтора роки, тобто 18 місяців, для того, щоб згідно гранту реалізувати цей проєкт. Ця програма ще діє, і на наступний рік діятиме. Стосується вона не тільки ягідних та плодових культур, а й горіхів.
– Як складається нині ситуація на кордоні з ягодами і плодовими культурами? Всі вони досить швидко псуються.
– По-перше, зараз середина зими, говорити про те що зараз вивозиться свіжа ягода неможливо – де їй взятися? Вивозиться ягода заморожена. Звичайно, експортуються і яблука. Але яблука – не ягоди, вони добре зберігаються. Це неприємно, звичайно, на кордоні 4-5 днів простояти у черзі, але все одно експорт іде.
– Проблеми з блокуванням кордону не сильно вплинули на експорт плодоовочевої продукції, особливо її кількість?
– Вони вплинули не на те, що в дорозі щось псується. Вони швидше вплинули на те, що логістика стала через черги дуже дорога, і це, звичайно ж, зменшило економіку. Подорожчала вартість перевезення.
Простої кожен день. Плюс, перевізники підняли ціни мінімум в 1,5 рази на перевезення. Не всі хочуть стояти в черзі.
– Щодо заморожених ягід, особливо малини, цьогоріч вона доволі активно експортувалась за кордон.
– Малина – перспективна культура. Але вона тому і пішла на «ура» за кордон, що цього року була у 2-2,5 рази дешевшою, ніж за рік до цього. Перевиробництво. І думаю, що так буде ще наступного року.
– А куди вирушать наші ягоди, яблука, овочі та фрукти наступного року? Наскільки розширилась географія їх експорту?
– На жаль вона наразі не розширилась взагалі. Вона як була по ягодах дев’яносто відсотків – Європейський Союз, і 10, а можливо і 5 – США чи Канада, так і залишилась. Морська логістика зараз дуже дорога. Тому, переважно ягоди – це ринок Європейського Союзу і трішки внутрішній.
– Як щодо ринку Африки чи країн Азії? Для ягідників України він наразі взагалі недоступний?
– По-перше, питання не в доступності, а в тому, що на тих ринках ягоди майже не споживаються. Для більшості людей з Африки заморожена чи свіжа малина це така ж екзотика, як для нас якась папая. Який в нас ринок папаї? От такий у них ринок малини. В південно-східній Азії така ж ситуація.
По-друге, на всі ці ринки мають доступ наші конкуренти – виробники ягід з інших країн, у яких значно простіше з логістикою і війни немає. Тому вони туди можуть доставити продукцію дешевше, швидше і надійніше.