Плодово-ягідний сектор України має великі перспективи для розвитку
Україна має величезну кількість різних ґрунтово-кліматичних зон, які можуть бути дуже вдало підібрані для тієї, чи іншої культури плодово-ягідного та овочевого сектору. Це вкотре підтверджує перспективність розвитку такого напрямку, пише SEEDS.
Таку думку висловив Тарас Баштанник, президент Української плодоовочевої асоціації, під час міжнародної Конференції: СТАЛИЙ АГРОБІЗНЕС: “ТРАДИЦІЇ.НІШІ.ЕКОПРАКТИКИ.ТЕХНОЛОГІЇ.
Конференцію організувала та провела агромедіа-агенція Sapienza.media за підтримки профільних асоціацій: Української Плодоовочевої Асоціації – УПОА і Асоціації виробників амаранту та амарантової продукції.
«Україна має з усіма територіями орієнтовно 42 мільйони сільськогосподарських угідь і за рік (до війни) і експортної виручки від агропродукції на рівні 23,6 мільярдів доларів.
Для прикладу, Нідерланди мають тільки 1,8 мільйонів сільськогосподарських угідь, але понад 100 мільярдів доларів експортної виручки від агропродукції.
Нідерланди в першу чергу, експортують аграрні продукти, зокрема сировинні, але з високою доданою вартістю, а не зернові культури», – вважає Тарас Баштанник.
На його думку цей напрямок однозначно потрібно розвивати, в тому числі і на державному рівні. Україна – надзвичайно перспективна країна для ягідництва та овочівництва.
«Україна має величезну кількість ґрунтово-кліматичних різних зон, які можуть бути дуже вдало підібрані для тої чи іншої культури плодово-ягідного та овочевого сектору.
Що стосується Держпідтримки, наразі досить успішно вже третій рік працює грантова програма на сад, на закладку плодово-ягідних і горіхових культур. Програма працює успішно. І мені здається, тільки завдяки цьому останні роки Україна має певну позитивну динаміку з розширення даних насаджень.
Натомість грантову програму на тунелі, хоч вона називається «на теплиці», але це не зовсім теплиці, а все ж тунелі, – її наразі не можна називати надто успішною, по тій причині, що в Україні не до кінця опановані технології вирощування, особливо ягідних культур», – вважає Тарас Баштанник.
До того ж, на думку президента УПОА, в таких проєктах є досить велика інвестиційна складова, яку важко спрогнозувати навіть враховуючи ґрант. Чимало впливають і непрогнозовані ціни продажу ягідної чи плодоовочевої продукції навіть преміальної якості поза сезоном.
«Все це не доводить, що такі проєкти є економічно привабливими для інвесторів, чи, в першу чергу, для аграріїв, які розглядають такі інвестиції, як певну диверсіфікацію свого переважно основного бізнесу, скажімо, зернового. Враховуючи ситуацію зернового бізнесу останні декілька років, аграріям в переважній більшості не до експериментів і не до непрофільних додаткових інвестицій. Є така думка.
Читайте також: Гранти на сад – локомотив, який допоміг витягнути зі скрути плодоовочеву галузь України
Також діє по лінії Міністерства економіки грантова програма на переробне підприємство, однак в плодово-ягідному секторі наразі дуже мало успішних кейсів по даній програмі. Це пов’язано з особливостями умов, прописаних у грантовій програмі», – зазначає Тарас Баштанник.