В Україні вперше офіційно зареєстрували одразу два сорти артишоку
Артишок, який досі залишався в Україні переважно екзотичною культурою для невеликих фермерських господарств і приватних городів, отримав офіційну основу для розвитку професійного виробництва. Вперше до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, внесено сорти артишоку, повідомляє EastFruit із посиланням на SEEDS.
До реєстру увійшли одразу два сорти іспанської селекції — «Лорка» (Lorca) та «Тупак» (Tupac). Ініціатором їхньої реєстрації стала компанія «Ав Ліхт». «Першими та вперше зареєстрували артишок в Україні», — повідомили в компанії, оприлюднивши свідоцтва про офіційну реєстрацію обох сортів.Це рішення фактично відкриває можливості для легального обігу насіння, закладання комерційних площ, проведення професійних сортовипробувань і формування технологій вирощування культури в різних агрокліматичних зонах України, пише УПОА.
Від екзотичної культури до професійного виробництва
Артишок в Україні вирощували й раніше, однак переважно на невеликих площах. Для частини фермерів він став одним із напрямів диверсифікації виробництва та можливістю запропонувати ринку незвичайний продукт із високою доданою вартістю.
Водночас відсутність зареєстрованих сортів стримувала перехід до системного промислового виробництва. Поява у державному реєстрі сортів Lorca і Tupac може стати початком формування окремого професійного сегмента українського овочевого ринку.
Обидва сорти використовуються у комерційному виробництві. Lorca формує вирівняні щільні головки, які за прохолодної погоди можуть набувати легкого фіолетового відтінку. Tupac є зеленим сортом із відкритою архітектурою рослини, що полегшує збирання врожаю та покращує провітрювання насаджень. Продукція може бути орієнтована як на свіжий ринок, так і на перероблення.
Де вирощують артишок у Європі
Артишок є традиційною овочевою культурою Середземноморського регіону. Основне виробництво в Європейському Союзі зосереджене в Італії, Іспанії та Франції.
За галузевими оцінками, у 2024 році країни ЄС виробили близько 600 тис. тонн артишоку. Переважна частина цього обсягу припала на Італію та Іспанію, які мають сприятливий клімат, сформовану культуру споживання та розвинену переробну промисловість.
У країнах Середземномор’я артишок реалізують не лише у свіжому вигляді. Значну частину врожаю використовують для виробництва: консервованих і маринованих серцевин; продукції в олії або розсолі; заморожених овочів; паст, кремів і закусок; готових рішень для ресторанного бізнесу; напівфабрикатів для роздрібної торгівлі.
Саме переробка дозволяє продовжити період реалізації продукції, зменшити залежність від короткого сезону та отримувати додану вартість із головок, які не відповідають вимогам свіжого преміального ринку. Європейський ринок консервованих серцевин артишоку також залишається значним. Навіть провідні країни-виробники періодично імпортують сировину або готову продукцію з Перу, Єгипту, Тунісу та інших країн. Це свідчить про існування ринкових вікон для нових постачальників, хоча вихід на цей сегмент потребує стабільних обсягів, стандартизації та відповідності вимогам покупців.
Чи може артишок стати перспективним для України
Україна має потенціал для розвитку виробництва артишоку, однак ця культура навряд чи найближчим часом стане масовою. Її перспективи передусім пов’язані з нішевим професійним виробництвом, орієнтованим на конкретного покупця.
Потенційними каналами збуту можуть бути ресторани середземноморської та авторської кухні, преміальні торговельні мережі, спеціалізовані магазини, локальні фермерські бренди та підприємства з перероблення овочів.
Додатковий попит може формуватися завдяки поширенню культури здорового харчування. Артишок містить клітковину, вітаміни та біологічно активні сполуки, а тому активно використовується у середземноморській кухні та просувається як функціональний продукт.
Водночас українським виробникам необхідно враховувати технологічні особливості культури. Артишок потребує тривалого вегетаційного періоду, родючих і добре дренованих ґрунтів, достатньої площі живлення та стабільного забезпечення вологою.
Для отримання товарних головок важливими є крапельне зрошення, збалансоване живлення, контроль хвороб і шкідників, а також правильний підбір строків вирощування.
У регіонах із холодними зимами доцільно випробовувати артишок в однорічній культурі через розсаду. Інший варіант — ретельно захищати багаторічні насадження від низьких температур. Технологія вирощування потребуватиме адаптації до конкретного регіону, оскільки виробничий досвід Іспанії чи Італії не можна автоматично переносити в українські умови.
«Реєстрація сортів — це точка старту, але не гарантія готового ринку»
На думку Катерини Звєрєвої, директорки з розвитку Української плодоовочевої асоціації, поява перших зареєстрованих сортів артишоку є важливою для українського овочівництва, однак виробникам не варто поспішати з різким збільшенням площ.
«Внесення перших сортів артишоку до державного реєстру — це офіційний старт нової овочевої ніші в Україні. Проте реєстрація сорту створює лише основу для розвитку виробництва, а не гарантує автоматичної появи стабільного ринку збуту. Європейський досвід показує, що економіка артишоку не обмежується продажем свіжих головок. Значна додана вартість формується у переробленні — виробництві маринованих і консервованих серцевин, замороженої продукції, паст, кремів та готових рішень для HoReCa. Для України найбільш реалістичним сценарієм є запуск невеликих професійних пілотних проєктів із крапельним зрошенням, випробуванням сортів у різних регіонах і заздалегідь визначеними каналами реалізації. Спочатку виробнику потрібно знайти ресторанну мережу, ритейл, переробника або іншого контрактного покупця, а вже після цього масштабувати площі.
Артишок може стати перспективною культурою для фермерів, які шукають продукти з високою доданою вартістю. Але успіх залежатиме не лише від вирощування, а й від охолодження, післязбиральної доробки, стандартизації, перероблення, професійного маркетингу та формування культури споживання», — зазначила Катерина Звєрєва.
Перспектива — у створенні повного ланцюга доданої вартості
Поява сортів Lorca і Tupac у державному реєстрі може стати першим кроком до формування професійної ніші артишоку в Україні. Проте її розвиток залежатиме від того, чи зможуть виробники побудувати повний ланцюг — від якісного насіннєвого матеріалу та адаптованої технології вирощування до охолодження, пакування, перероблення і збуту. Для окремих фермерських господарств артишок може стати цікавим інструментом диверсифікації, особливо за умови роботи з преміальним ринком, ресторанним сектором або локальними переробниками. Водночас формування промислового сегмента потребуватиме часу, практичних випробувань, інвестицій у післязбиральну інфраструктуру та інформаційної роботи зі споживачами. Саме тому перші комерційні проєкти можуть відіграти вирішальну роль у визначенні реального потенціалу цієї культури в Україні.